Отримали від податкової штраф за безліцензійну торгівлю паливом ? Алгоритм перемоги.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018р. №2628-VІІІ було запроваджено правову норму, згідно із котрою роздрібна торгівля паливом починаючи із 01 липня 2019 року можлива лише за наявності відповідної ліцензії.

Окрім того, в ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” від 19.12.95р. №481/95-ВР було передбачено штраф за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії в розмірі 250 000, 00 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень.

Зрозуміло, що органи Державної фіскальної служби України із набранням чинності вказаних вище норм права прагнули застосувати на практиці нові можливості із метою штрафування господарюючих суб’єктів за безліцензійну торгівлю паливом.

Не минули органи ДФС України поза увагою і діяльність ТОВ “Бізнеснафтопродукт”, за результатами чого було оформлено акт (довідку) фактичної перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 250 000, 00 грн.

Організація оскарження податкового повідомлення-рішення

Негайно оскаржувати до суду податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу в розмірі 250 000, 00 грн., на мою думку, було поспішним.

Тому, із метою організації оскарження податкового повідомлення-рішення було запропоновано зреалізувати (виконати) перед зверненням до суду чіткі та обдумані юридичні дії у два етапи і лише після їх успішної реалізації подавати позов.

Перший етап: “Звернення до правоохоронних органів та адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення”.

Отож, спершу ТОВ “Бізнеснафтопродукт” подало до правоохоронних органів заяву про вчинення адміністративного правопорушення, де вказало, що особа, котра безпосередньо здійснила заправку автомобіля перевіряючих, фактично, перед тим, викрала цих 5 (п’ять) літрів дизельного палива.

ТОВ “Бізнеснафтопродукт” аргументувало дану заяву тим, що наказом по юридичній особі було заборонено будь-який продаж палива на АЗС починаючи 24.00 годин 30.06.2019р.

Особі, котра здійснювала заправку автомобіля перевіряючих, було відомо про заборону в ТОВ “Бізнеснафтопродукт” на продаж палива, однак, як людина сама пояснила, її відверто впросили перевіряючі заправити їх автомобіль, аргументуючи тим, що в них вже у баку не залишилось жодного палива і вони не можуть їхати.

Тому, такий оператор вирішив викрасти дизельне паливо і заправити перевіряючих.

Зрозуміло, що перед поданням заяви про адміністративне правопорушення, юридична особа перевірила, що викрадення 5 (п’ять) літрів дизельного палива на суму 139, 75 грн. може кваліфікуватись лише як дрібне викрадення чужого майна, за що згідно із ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі — КУпАП) передбачено лише адміністративну відповідальність, а саме: штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170, 00 грн. до 510, 00 грн.) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

Такий висновок був зумовлений тим, що в ч.3 ст.51 КУпАП встановлено норму права, згідно із котрою “Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян”.

Згідно із п.5 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України “Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року”.

За правилами п/п.169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

В ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було передбачено, що прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня поточного року складає 1 921, 00 грн.

Відтак, податкова соціальна пільга у 2019 році складала 960, 50 грн. (1 921, 00 грн. * 50%).

Тому, з огляду на викладене вище можна стверджувати, що для притягнення до кримінальної відповідальності вказаної вище особи необхідно було б, щоб вартість викраденого ним майна становила більше 192, 10 грн. (960, 50 грн. *0, 2).

Окрім того, одразу ж після подання до поліції заяви про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, юридична особа оскаржила в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу за безліцензійну торгівлю дизельним пальним.

При цьому, в такій скарзі були наведені доводи і твердження того, що пальне ТОВ “Бізнеснафтопродукт” не продавало, а паливо у юридичної особи було викрадено.

Безумовно, що, Державна фіскальна служба України відмовила ТОВ “Бізнеснафтопродукт” у задоволенні його скарги, не вдаючись до аналізу аргументів та доводів Товариства.

Другий етап: “Розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді”.

ТОВ “Бізнеснафтопродукт” цілком закономірно передбачало і виходило з того, що за результатами розгляду в поліції його заяви про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, справу буде передано до суду.

Більше того, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області за наслідками вказаної вище фактичної перевірки надіслало до цього ж суду матеріали справи щодо директорки ТОВ “Бізнеснафтопродукт” із метою її притягнення до адміністративної відповідальності згідно ч.1 ст.164 КУпАП, санкція котрої передбачала відповідальність у вигляді накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000, 00 грн. до 34 000, 00 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

В ході розгляду справи в Городоцькому районному суді Львівської області правопорушник повідомив суду, що він не був прийнятий на роботу, а був допущений лише до ознайомлення із роботою АЗС, йому було відомо про заборону продажу палива, більше того, він не був уповноважений представляти ТОВ “Бізнеснафтопродукт” та здійснювати від імені товариства продаж палива.

Правопорушник пояснив, що перевіряючі дуже просили його заправити їх автомобіль і він піддався на їх прохання, а тому вирішив викрасти паливо, так як продавати паливо не міг через чітку заборону продажу палива відповідно до внутрішніх наказів по ТОВ “Бізнеснафтопродукт”.

Саме тому, постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019р. по справі №441/1836/19 особу, котра здійснила вище обумовлену крадіжку палива, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, однак, зважаючи на закінчення тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по даній справі було закрите.

Що стосується матеріалів справи, котрі надіслало до суду Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області із метою притягнення директорки ТОВ “Бізнеснафтопродукт” до адміністративної відповідальності згідно ч.1 ст.164 КУпАП, то постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019р. по справі №441/1434/19 провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності директорки ТОВ “Бізнеснафтопродукт” по ч.1 ст.164 КУпАП за безліцензійну торгівлю паливом було закрите у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому, аргументація суду в даному випадку, фактично, зводилась до наступного:

По-перше, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку, але і систематичний, самостійний та ініціативний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.

Доказів системної діяльності ТОВ “Бізнеснафтопродукт” із метою реалізації палива без отриманої на це ліцензій ГУ ДФС у Львівській області не надало.

По-друге, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання ТОВ “Бізнеснафтопродук” грошових коштів (прибутку) з реалізації дизельного палива, без одержання ліцензії на провадження означеного виду господарської діяльності.

По-третє, правопорушник надав свідчення того, що він 23.07.2019 о 11 год. 00 хв., ознайомлюючись із роботою АЗС з метою майбутнього працевлаштування оператором заправної станції в ТзОВ «Бізнеснафтопродукт» таємно викрав 5 літрів дизельного палива, загальною вартістю 139 грн. 75 коп., вирученими коштами розпорядився.

Відверто кажучи, на даному етапі із ухваленням рішень в Городоцькому районному суді Львівської області нами було сформовано хороший та якісний аргумент із метою скасування податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу у розмірі 250 000, 00 грн.

Третій етап: “Визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення”.

ТОВ “Бізнеснафтопродукт” звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Аргументація та доводи ТОВ “Бізнеснафтопродукт” в позовній заяві полягали, загалом, в наступному:

1. Позивач заявив, що внутрішнім наказом ТОВ “Бізнеснафтопродукт” було заборонено продаж палива в 24.00 годин 30.06.2019р.

Більше того, перед входом до каси АЗС було вивішено оголошення про те, що АЗС не працює.

2. Особа, котра безпосередньо заправила 5 літрів палива, нібито, від імені позивача, відповідно до наказу Товариства не працювала 23.07.2019р. на ТОВ “Бізнеснафтопродукт”, не могла продавати паливо, як і представляти Товариство перед покупцями, а могла лише ознайомлюватись із роботою заправки.

3. Особа, котра безпосередньо заправила 5 літрів палива в авто перевіряючих, засвідчила у своїх письмових поясненнях, що, вона, фактично викрала це паливо у ТОВ “Бізнеснафтопродукт” із метою здійснення такої заправки.

4. Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019р. по справі №441/1836/19, провадження №3/441/932/2019 було встановлено факт крадіжки дизельного палива 23.07.2019р. в ТОВ “Бізнеснафтопродукт” особою, котра була лише допущена до ознайомлення із роботою оператора АЗС.

5. Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019р. по справі №441/1434/19, провадження №3/441/814/2019 по відношенні до директорки ТОВ “Бізнеснафтопродукт” за вчинення правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.164 КУпАП було закрито у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Більше того, Городоцький районний суд Львівської області в постанові від 15.11.2019р. по справі №441/1434/19 зазначив, що “… у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЛВ №21 від 06.08.2019, при зазначені обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення відображено лише одиничний факт, що мав місце 23.07.2019 о 11 год. 20 хв. на території ТзОВ «Бізнеснафтопродукт», що за АДРЕСОБ_2, а не систематичну діяльність, яка здійснюється протягом певного періоду часу.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання ОСОБА_1 грошових коштів (прибутку) з реалізації дизельного палива, без одержання ліцензії на провадження означеного виду господарської діяльності”.

З огляду на викладені вище аргументи і доводи, ТОВ “Бізнеснафтопродукт” в позовній заяві звернула увагу на те, що встановлений Городоцьким районним судом Львівської області факт викрадення особою, допущеної до ознайомлення із роботою АЗС, дизельного пального в розмірі 5 літрів 23.07.2019р. виключає із всіх точок зору можливість продажу в цей час цього пального перевіряючим із сторони позивача.

При цьому, в п.6 ст.78 КАС України встановлено норму права, згідно із котрою “… постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою”.

Правовою підставою для задоволення таких позовних вимог ТОВ “Бізнеснафтопродукт” вказало те, що в ч.2 ст.61 Конституції України встановлено норму права, згідно із котрою “Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер”.

З огляду на наведені аргументи Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11.02.2020р. по справі №1.380.2019.006309 повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ “Бізнеснафтопродукт”, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу у розмірі 250 000, 00 грн.

Як слідує із рішення від 11.02.2020р. по справі №1.380.2019.006309 “… суд дійшов висновку, що 23.07.2019 року позивач не здійснював продаж дизельного палива в кількості 5 літрів за ціною реалізації 27,95 грн./л. на загальну суму 139,75 грн., як зазначено в акті (довідці) фактичної перевірки №13/580/40.1/22346354 від 23.07.2019 року, оскільки вказане дизельне паливо таємно, шляхом розтрати викрав ОСОБА_1 , який ознайомлювався із роботою АЗС з метою майбутнього працевлаштування оператором заправної станції в ТзОВ «Бізнеснафтопродукт», що встановлено постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019 року у справі №441/1836/19, яка набрала законної сили 25.11.2019 року та в силу положень частини шостої сттатті 78 КАС України є обов`язковою для суду”.

Резюме:

Після виграшу по справі, мій довіритель сказала, що вона єдина із декількох своїх знайомих (які займались аналогічним видом господарської діяльності), котра домоглась ухвалення позитивного для неї рішення та скасування штрафів за торгівлю паливом без ліцензії (їх адвокати іншого варіанту окрім як повної капітуляції перед податковою службою, не запропонували нічого).

Тому, “Борітеся — поборите !”